Одяг, взуття та аксесуари

Захищає наші ноги,
Не поранять їх дороги! (взуття)

Одяг ми для ваших нiг,
З нами ви i в дощ i в снiг (Взуття)

Ледь помітний він, маленький…
То квадратний, то кругленький…
Як його ти відірвеш,
То штани не застібнеш…(Ґудзик)

Від води не промокає,
Нас від дощику ховає. (дощовик).

У дощ – на ногах,

А в суху погоду – під столом.       (Калоші)

По грязюці гуляють,

А сухо – відпочивають.     (Калоші)

Ношу на голові поля,

Але це зовсім не земля. (Капелюх)

У домівці їх взувають,
Біля ліжечка знімають. (капці) 

Кудлатий вовк,

А всім потрібний.   (Кожух)

Я на блискавцi буваю,
У негоду захищаю. (Куртка)

Нас від холоду ховає,
Часто капюшона має. (куртка)

Нас від холоду ховає,
Часто капюшона має. (куртка)

Вдень ковбасою,вночі – кишкою.     (Панчоха)

Стали гості на поріг —
відразу на носа — плиг.
І не просять пригощати,
дай газету почитати.(Окуляри)

Книжки читає, а грамоти не знає. (Окуляри)

Дах легкий несу з собою; 
Мить — і він над головою. (Парасолька)

Складеш — клин, розкладеш гриб. (Парасолька)

Я порою дощовою – 
Наче дах над головою.
При собі мене тримають,
А як дощ  пройде – складають.(Парасолька)

Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.(Парасолька)

Оля вийшла погуляти,
дощик взявся пустувати.
Не злякає дощик Олю,
бо відкрила … (парасолю).

Не вдягають їх хлоп’ята,

мов принцеси в них дівчата. (плаття)

Як він іде — я мокну весь, 
Зате сухий хазяїн. 
А пройде він — повісять десь,
І знов його чекаю.(Плащ і дощ)

Вдень обручем,

Вночі змією. (Пояс)

Входиш в одні двері, 
а виходиш з трьох. 
Думаєш, що вийшов,
а насправді зайшов. (Светр)

Комірець і рукави,
Більш для хлопчиків вони. (сорочка )  

Не вдягають їх хлоп’ята,
Мов принцеси в них дівчата (сукня)

У кого п'ятка після носа? (Туфлі)

Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо.(Рукавичка)

Один хлівець на п'ятеро овець. (Рукавичка)

Їх на ручки одягнемо,
В сніжки гратися підемо. (рукавички)

Хоч хатинонька маленька,

та затишна і тепленька:

 як мороз кусається,

п’ять братів сховається. (Рукавиця

П'ять комірчин - одні двері.  (Рукавичка)

Невеликі дві хатини,

в них м'які і теплі стіни.

По пять братиків малих

прожива в хатинках тих.  (Рукавички)

Плету хлівець на четверо овець,

а на п’яте окремо. (Рукавиця)

Пальців п’ять,а не рука,

З одним пальцем у мужика.

В пана є вона і влітку,

В мужика й зимою рідко.          (Рукавиця)

Невеличкі дві хатини,

В них м’які і теплі стіни.

По п’ять братиків малих

Прожива в хатинах тих.   (Рукавички)

Два братики-вусатики,

В обох жовтенькі сорочки,

Стоять у кутку,

Повисували язички.        (Черевички)

Вдень — завзяті та проворні:

можем бігати, стрибати,

а вночі ми безпорадні,

бо лягають ноги спати. (Черевики)

 Ані тіла, ані духа, має рота, шкіру й вуха. ( Чоботи)

Вдень з ногами, а вночі без ніг. ( Чоботи)

Топчуться разом –

Один на порозі,

Другий на дорозі.      (Чоботи)

Як ходить,то повне,

Як стоїть,то порожнє.       (Чоботи)

Довгі вуха, та не заєць, пухнаста, та не киця.(Шапка)

На голову вдягаємо,
Вушка захищаємо. (шапка)

Натягнiть мене на вуха –
Не злякає завiрюха! (Шапка)

Сиджу верхи, не знаю - на кому,

знайомого зустріну - зіскочу, привітаю.  (Шапка)

Ступні ніг нам обіймають,
Під штанці їх одягають (шкарпетки)

З черевиками дружу,

з босою ногою,

якщо йдуть вони кудись,

то беруть з собою. (Шкарпетка)

По дорозі я йшов,

Дві дороги знайшов,

По обох пішов. (Штани)

Що то за сорочка —

рукави ніврочку?

І чомусь на ноги

вбрали ту сорочку. (Штани)

Лютих не боїться зим,
Хутром вкриє нас густим. (шуба)

Чорна, та не земля,

Пухнаста, та не сніг,

Гріє, а не піч. (Шуба)