Городина

Він овальну форму має, 
На городі виростає. 
Ґадзині його консервують, 
І рагу смачне готують. 
Цей фіалковий пан –
Тонкошкурий … (Баклажан)

Борщ із нього варить ненька, 

В нього шкурочка тоненька, 
Солодкуватий він на смак, 
Фіолетовий… (Буряк) 

В полі хороше мені 

Зеленіти навесні.
Чим же я — не молодець?                         .
Маю диво-корінець, 
Все про нього дбаю, 
Цукор відкладаю. (Буряк)

Товстий Гнат,
При землі не знать.
Сам червоний,
А чуб зелений. (Буряк)

Він червоний всередині, 
Як розріжеш – пустить сік. 
До смаку усій родині, 
У борщі ціленький рік. (Буряк)

На городі виріс дужий,
Круглий, жовтий і байдужий
До червоних помідорів,
До капусти і квасолі.
Хто цей гордий карапуз?
Здогадалися?...(Гарбуз)

Повз, мов танк, я на город,
Повз на гудині й загруз.
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк, а як? (Гарбуз. )

Жовте сонце на городі, 
Та не зігріває. 
В каші стане у нагоді, 
Листя гарне має. (Гарбуз)

У стручечку дитсадок: 
Дітки-горошинки. 
Всілись гарно у рядок, 
Гріють круглі спинки. (Горох)

Я жовтенька, я маленька,
Мов медочок солоденька.
На баштані достигаю,
Тепле сонечко вітаю.(Диня)

Соком діжечка налилась,
на городі примостилась.
Жовтобока і цукриста
так і проситься, щоб з’їсти. (Диня)

Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю,
Гарбузову господиню усі знають.
Хто я? (Диня. )

В полі жовті промінчата
Шелестять, немов зайчата,
А вусаті ж їхні віти!
Що це, друзі? Мабуть…(Жито)

Одне кинув - 
Цілу жменю взяв. (Зерно)

Примостився на баштані
в посмугованій піжамі.
Вигріває круглі боки,
що смачним налиті соком. (Кавун)

Сам червоний, цукровий
Каптан зелений, оксамитовий. (Кавун)

Хочеш пити – їж його, 
в ньому соку ого-то! 
Він на грядці уродився 
І вологою напився, 
Він у смужки нарядився 
Та як м’ячик покотився. (Кавун)

Повний, в смужку карапуз,
Дуже схожий на гарбуз.
На баштанах підростає,
Полум’яну м’якоть має. (кавун)

Круглий, як сонце,
Смугастий, бокастий.
Дуже солодкий
І трішки хвостатий.(Кавун)

У зеленій оболонці,
А всередині — мов сонце.(Кавун)

Зверху зелененьке, а всередині червоненьке. (Кавун) 

Хто голівоньку свою 
Влітку покриває?
І по двадцять хустин
На голівці має? (Капуста)

З мене листя обдирають, 
Мене квасять, в борщ кидають, 
Пироги зі мной печуть
І в салат мене січуть! (Капуста) 

Стоїть господиня на одній ніжці,
На ній безліч одежі, не пошита.
Не покраєна. (Капуста)

Куля з безлічі листочків, 
Ще й стирчить на ніжці. 
Садять в декілька рядочків, 
Квасять потім в діжці. (Капуста)

Сто хустин собі напнула,
Кожушок вдягнуть забула (Капуста)

Сидить баба на грядках,
Вся закутана в хустках.(Капуста)

Під землею птиця
Кубло звила
І яєць нанесла.(Картопля)

І печуть, і варять мене,
І хвалять, і їдять мене,
Бо я добра.(Картопля)

Некрасива, шишкувата, 
Як прийде на стіл вона, 
Скажуть весело хлоп'ята:
— Ну й розсипчаста, смачна! (Картопля)

Навесні кладемо в ямку, 
Восени збираємо. 
У супи, борщі, солянку
Цілу зиму маємо. (Картопля)

Печуть мене, смажать і варять,
Їдять мене і дуже хвалять. (Картопля)

У землі вона зростає
І брунатний колір має. 
Її смажуть і печуть, 
Її варять і товчуть. 
Овоч цей всі люблять дуже, 
Як же він зоветься, друже? (Картопля) 

Під землею народилась
і для борщику згодилась.
Мене чистять, ріжуть, труть,
смажать, варять і печуть. (Картопля)

Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять.
Всі мене їдять і хвалять
Звати як мене? (Картопля. )

Я росла в темній темниці,

як зросла— взяли в світлиці,

з мене шкуру всі деруть,

 мене варять, мене труть,

 пироги з мене печуть. 

Відгадайте, хто ж я є,

і назвіть ім’я моє. (Картопля)

Без рук, без ніг,
А в'ється, як батіг. (Квасоля)

Ця широколистна пані
На землі і на паркані. 
У стрючки, як у торби
Заховала всі скарби. (Квасоля) 

 Кинь одну із них в шпаринку -
І рослинка в’ється. 
У стручках, як у хатинці, 
Насіння сміється... (Квасоля)

Сімсот поросят на кілочку висять. (Квасоля)

Виріс в полі дім,
Повний зерна в нім,
Стіни позолочені,
Віконниці забиті.
Будинок ходить ходуном На стовпі золотім. (Колос)

Тонкі гілочки лапаті, 
Але не ялинка. 
Буде пахнути в салаті
Ця чудо-рослинка. (Кріп) 

В сукні зеленій стоїть на городі, 
Дуже дивуються всі її вроді. 
Коси довгі, зуби білі, 
Хто ж це є в самому ділі? (Кукурудза) 

Білі зуби маю, та усі ховаю,
довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза)

Стоїть собі літечком
На городі тіточка,
Світлокоса, білочуба,
а на ній зелена шуба.(Кукурудза)

Ці початки золотисті
З радістю смакуємо. 
Сіллю трем боки зернисті, 
Родичів частуємо. (Кукурудза)

На городі молодиця
розплела свої косиці
та й колише в повиточках
золотих зернят рядочки. (Кукурудза)

Хоч зубів багато маю, 
Та нікого не кусаю. 
Сама свиням та коровам 
Я на зуби потрапляю. (Кукурудза)

На долоні насінини, -
Не відчуємо ваги. 
Потовчемо темні спини, 
Покладемо в пироги... (Мак)

Помаранчева і гарна, 
У землі сиджу не марно: 
Соковита, солоденька, 
Вже я стала чималенька. 
Собою пригощу дитину. 
Хай корисну з’їсть… (Морквину) 

В землю заховалася
І сидить – мовчить. 
У червоне вбралася, 
Бант лише стирчить. (Морква) 

Сидить панна у світлиці
молода, червонолиця.
Хто до неї завітає —
вітамінами вгощає. (Морква)

Хто, неначе апельсин,
Вітаміни має всі,
Та не з дерева звисає,

А на грядці виростає.(Морква)

Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в грядках
На зелених ланцюжках.
Гарбузові сини й дочки
А зовуть нас… (Огірки. )

Довгий, зелений, 
Добрий і солоний, 
Добрий і сирий.
Хто він такий? (Огірок)

Люблять дощику краплинки, 
Без водички не ростуть. 
Зеленющі їхні спинки, 
У салати їх кладуть. (Огірки)

На городі в нас грядки,
На грядках – рясні листки:
Там зростають малюки,
Зелененькі …(Огірки)

В діжці ми їх засолили, 
А тоді всю зиму їли. 
Солоненькі та хрумкі
У пупирцях … (Огірки) 

Є солодкий, є гіркий, 
Різні форми має. 
Є худий, а є товстий, 
Кожний його знає! (Перець) 

Мов червоний ліс,
На городі зріс,
В борщі скупався,
У рот сховався,
Язик припік,

В борщ назад утік.(Перець)

Її листячко лапате
У супи кидаємо. 
Є пряме, а є кудлате, 
Страви прикрашаємо. (Петрушка)

Моє тіло під землею,
Кучерики понад нею,
Любить мене кожна юшка,
Називаюся ...(Петрушка).

Зелений чуб, червоний бік, 
Смачний із нього чавлять сік. 
Ґадзині варять з ним борщі, 
Росте в городі на кущі. (Помідор) 

На кущі живе не сам -
Є у нього братики. 
Добрий у томати нам, 
У борщі, салатики.... (Помідор)

В городі підросту,
А коли я дозріваю
Варять з мене томат, У борщ кладуть і так їдять. (Помідор)

Червоненькі кругляшки
Почіплялись на гілки.
Позбираю всі підряд,
Буде добрий з них салат.(Помідори)

Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають.(Редиска)

Маленька, червоненька, 
Із хвостиком тоненьким. 
На городі мене рвуть
І до столу подають. (Редиска)

Як миша хвостик довгий маю, 
Та я з города не тікаю. 
З мене зробити кожен рад
Корисний та смачний салат. (Редиска) 

Не буряк, хоча кругленька
І така ж хвостата. 
А за розміром – маленька, 
І червонувата. (Редиска) 

На паличці сонечко, 
У землі коріннячко. 
Будуть син і донечка
Лузати насіннячко. (Соняшник) 

У зеленім картузі
На одній стоїть нозі.
Коло вуха китиця,
Золотом він світиться.
Звичка гарна, отака:
Він голівку поверта
Вбік, де сонце котиться,—
Родичем доводиться.(Соняшник)

На городі в нас росте
Сонце ясне, золоте.
Жовте око, жовті вії,
Та чомусь воно не гріє.(Соняшник)

На сонечко я схоже

 і сонечко люблю,

до нього повертаю

голівоньку свою. (Соняшник)

Золоте решето,

а в ньому чорних хатинок повно! (Соняшник)

Жовтий Антошка
Крутиться на ніжці.
Де сонце стоїть,
Туди він дивиться. (Соняшник)

Золоте решето
Чорних хатинок повно,
Скільки чорненьких домков,
Стільки біленьких мешканців. (Соняшник)

Він такий гіркий один. 
На городі виріс … (Хрін) 

У землі сидить - мовчить, 
На свій час чекає. 
Будуть терти – всіх провчить, 
Кожний заридає! (Хрін) 

Як зростав - у землю ліз,

хто дістав - утерсь до сліз. (Хрін) 

Сидить Марушка в семи кожушках.
Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля)

Кажуть, щоб хвороб не знати,
Треба всім мене вживати.
Може, ви мене й з’їсте,
Тільки сльози проллєте.(Цибуля)

Маленьке, кругленьке,

 а зачепи - плакати будешь! (Цибуля)

Їде пані в золотім жупані.
Хоч жупан той латка на латці,
Та приймають в кожній хатці (Цибуля)

Той, хто їсть його, той знає –
Всіх мікробів він вбиває. 
Овоч цей корисний дуже, 
Та від нього сльоз калюжа. (Цибуля) 

У кожній господі
Стала у пригоді.
Та хто роздягає,
Сльози проливає.(Цибуля)

Я виріс на грядці,
Характер мій гидкий:
Куди не прийду,
Всіх до сліз доведу. (Цибуля) 

Одягнулася в лушпиння, 
Заховалася в землі. 
Буде потім на насіння, 
Буде з салом на столі... (Цибуля) 

Що то за голова,
Що лиш зуби й борода?  (Часник)

Стріли випустив у небо, 
Сам захований в землі. 
Знає: всім на зиму треба
Його зубчики малі. (Часник)

У темниці виростає
та біленькі зубки має.
Хоч гіркий він і пекучий,
та корисний і цілющий. (Часник)

Голова вгорі, а борода в землі. (Часник) 

Для зеленого борщу
Кисле листя посічу. 
Що за листя – всі впізнали, 
Коли борщ покуштували. (Щавель) 

Кисле листя підросте -
Будемо варити. 
І старе, і молоде
В баночки крутити... (Щавель)